вівторок, 31 березня 2009 р.

Семінар № 7: Висвітлення теми туберкульозу в тижневику "Дзеркало тижня" за 2008-2009рр.

Тижневик "Дзеркало тижня" досить активно висвітлює питання довкола захворювання на туберкульоз. Про це свідчить кількість публікацій та різноплановість висвітлення проблеми. За період 2008 -2009 років в рубриці "Людина " з 'явилося 7 статтей та 3 новинні замітки. Теми та проблематика, що висвітлені в матеріалах, стосувалися зокрема: недосконалості законознавства щодо фінансування медичних установ та вакцинації, проблема неефективності вакцинації, необізнаності населення щодо туберкульозу, проблеми туберкульозу та супутніх хвороб. Цікаво, що видання не висвітлює новітніх розробок в лікуванні туберкульозу. Але позитивним є те, що в статтях показано загальнодержавну (6 публікацй), регіональну картину (3 статті) захворюваності населення, а також світову тенденцію поширення хвороби (1 новинна замітка). Основним поштовхом до написання публікацій є чергові баталії довкола законотворення, загострення ситуації в регіонах, круглі столи та засідання в Україні та світі стосовно боротьби з туберкульозом, спалахи епідемії серед дітей через неякісну вакцинацію в регіонах та столиці. Переважна більшість публікацій спрямована на відображення тенденцій та реальної картини захворювання серед населення України. Проте статті в основному не містять можливі шляхи подолання кризової ситуації, а тільки змальовують сумні перспективи. Досить часто автори вдаються до використання статистичних даних у вигляді графіківчи називають в тексті шокуючі цифри за попередні роки (основне джерело сайт МОЗ України) . В більшості статтей ці дані показують тенденцію і є репрезентативними. Матеріали написані досить професійно, адже дехто з журналістів не один рік працює над цією темою і має гарний досвід та розуміння проблеми. Проте в окремих випадках журналісти використовують іноземні джерела, але не зазначають їх назви. Деякі матеріали не мають логіки або показані у вигляді окремих коментарів фахівців без демонстрації загальної картини в країні.
В загалом статті є повноцінними, розглядають всі аспекти проблеми і актуальну для України проблему.

пʼятницю, 20 березня 2009 р.

"Барвінок" встилає життєвий шлях для дітей з особливими потребами.

В сучасному європейському світі панує тенденція гуманізації суспільства та рівності можливостей людей не залежно від їхніх інтелектуальних та психофізичних особливостей. Значна увага приділяється дітям з особливими потребами, адже талант чи здібності дитини можуть закладаються і розкритися в ранньому віці. Для цього була розроблена унікальна методика інклюзивної освіти. Проте в Україні новий підхід задіяний лише як експеримент в окремих навчальних закладах.

Батьки завжди вважають нас особливими та обдарованими. Проте кожен пам'ятає, як в шкільні часи будь-яка незвичайність або відмінність помічалася однокласники. Окуляри чи неправильна хода ставали об'єктом насмішок та гоніння. Але з часом все змінюється: ходити ми навчаємося, окуляри стають модними в дорослому житті. Проте не міняється відчуття, коли приводиш вже свою дитину в дитячий садок чи школу і бачиш хвору або на інвалідному візочку дитину. Здебільшого в таких ситуаціях батьки побоюються віддавати своє чадо в цей клас, адже хтось, "не такий", привертатиме більше уваги викладачів. Малеча в таких класах відчуває уважне ставлення до однокласників зі сторони батьків і вчителів. Так, зароджується ревність, презирство та агресія до "особливих".

В Європі вже давно перестали бути унікальними чи то "не такими" діти з тяжкими хворобами рухового слухового чи мовленнєвого апарату. Адже їхнє суспільство з цілковитим розумінням приймає таких людей і дозволяє їм повноцінно розвиватися та навчатися у дитсадках, школах і ВУЗ-ах. Виходом, що дозволив залучити таких людей в суспільне життя, стала широка практика інклюзивної освіти комплексу заходів та послуг, що базуються на забезпеченні основного права дитини з особливими потребами на освіту та права навчатися за місцем проживання. Завдяки такій освіті кожен отримує рівні шанси мати повноцінне дитинство та обрати своє майбутнє. Для цього європейські країни створюють достатні матеріальні умові та прийняли ряд законів. Особливим став 2007 рік, коли 118 країн світу підписали Конвенцію ООН про права інвалідів. За рік до них долучилися ще 21 держава, серед яких і Україна.

Проте практика інклюзивної освіти в нашій країні розпочалася ще в 90-х роках на рівні експериментів в окремих навчальних закладах. Для широкого впровадження такої системи не вистачило законодавчої бази всередині країни, тож зараз існують тільки проекти законів та діяльність окремих фондів. Окрім цього гострою проблемою є нестача кадрів. Для таких шкіл в педагогічному колективі потрібно не лише викладачі, а й медики, реабілітологи, психологи та соціальні педагоги, потрібне устаткування відповідних кабінетів для роботи цих фахівців. А такі інновації не кожна школа може собі дозволити,бо фінансується в основному за кошти спонсорів та з кишені батьків. Держава виділяє на ці заклади такі кошти, як і на звичайні освітні установи. Тож в Києві діє всього до десятка таких шкіл та дитсадків. Серед них навчально-виховний комплекс (НВК) "Барвінок" - освітній заклад, що включає дитячий садок та початкову школу.

Програма інклюзивної освіти там діє понад вісім років. Установа почала функціонувати в 1988 році як дошкільний навчальний заклад. З 1995 по 2001рік дитсадок долучився до програми Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" і став експериментальним майданчиком по запровадженню індивідуально-особистісного навчально-виховного процесу. А 1996 року установа була реорганізована в школу-дитсадок (ШДС). Через п'ять років заклад долучився до іншої програми Міністерства освіти та науки України "Соціальна адаптація та інтеграція дітей з різними психофізичними можливостями". Саме в цей період ШДС запровадила нову для України форму інклюзивної освіти, яка передбачала випробування тематично-інтегрованого навчально-виховного процесу з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Програма дала позитивні результати в популяризації такої освіти серед батьків та дітей з особливими потребами. З 2008 року Міносвіти вирішило продовжити експеримент ще на 4 роки, і заклад отримав статус начально-виховного комплексу. Тож, сьогодні тут перебуває 250 дошкільнят та 100 школярів, серед яких 32 дитини офіційно визнані хворими. Кількість бажаючих тут навчатися перевищує кількість існуючих місць - на вересень наступного навчального року 262 дитини стоять на черзі на навчання в дитсадку.

В інтерв'ю директор і психолог НВК "Барвінок" Цапенко Єлизавета Федорівна розповіла про успіхи та особливості роботи інклюзивного закладу освіти :

Чому постала необхідність продовження такого експерименту у вашому навчальному закладі?

Експеримент вже пройшов за всіма періодами: дошкільна підготовка від 3 до 6 років, початкова школа від 6 до 10 років, а потім ще ясельний вік від 1 до 3 років. Ми пройшли повністю цикл. Ті перші діти, які в нас починали навчання, вже перейшли до загальноосвітніх шкіл, а тому ми і Міністерство освіти хочемо мати повну картину того, як ці діти закінчать навчання.

Всі наші педагоги пройшли практику індивідуально-особистісного навчання, яке передбачає індивідуальний підхід до кожної дитини, створення умов для такої дитини. Тому перший етап роботи з фондом "Крок за кроком" це була підготовка кадрів.

З 2001 року ми розпочали впровадження інклюзивної освіти. Але для нас цей експеримент не став проблемою, адже ми мали вже підготовлених фахівців. У виховному процесі проблема кадрів завжди була головною. Адже, коли приходить нова дуже хороша людина та освічений педагог, який не працював в подібних умовах, то йому досить важко це витримати. Тому, що існує специфіка створення середовища, своя специфіка в стосунках з дітьми, з родичами, з родичами. І треба зуміти самому влитися сюди для того, щоб створити умови дітям.

В таких умовах Вам, певно, доводилося пояснювати колегам, як правильно знайти підхід до групи дітей та пояснити дітям їм, чому хтось з них має особливі потреби. Як часто доводилося працювати психологом, вести роз'яснювальну роботу для колег та шукати порозуміння?

Я не можу сказати, що це якийсь конкретний час. Це наше життя , це стиль життя всіх, хто тут працює. Найти порозуміння досить легко, адже ми так довго разом, що це не просто колеги, а однодумці. І до нас вже прийшли працювати наші перші випускники, які в нас колись виховувались. Ось, у нас соціальний психолог Костенко Вікторія Петрівна вихованка нашого дошкільного закладу, вихователь Коломієць Анна Петрівна теж вихованка нашого дошкільного закладу. І це не тільки вони. Це вже нормально і природно. Ми їх викохали тут, і вони тепер виховують інших дітей.

Діти не можуть робити вибір, де навчатися , за них це роблять батьки. Дехто з них боїться віддавати дитину в подібний заклад, особливо, якщо вона має певні потреби через здоров'я. Як вам вдається переконати їх, що з їхніми дітьми буде все гаразд?

Звісно, багато хто сприймає, що інклюзивне навчання глибоке вивчення та обговорення проблеми цієї дитини, своєрідне копання в психіці дитини. Уявіть, що буде далі з цією дитиною...Але наша робота виходить з того, що краще для дитини. Ми робимо все, щоб цієї проблеми взагалі не було. Ми ж самі,дорослі, не любимо розповідати про свої хвороби і, щоб вісі це обговорювали. В такому випадку кожен звертається до спеціаліста, який нами опікуватиметься і будемо робити все, щоб вийти на нормальну ситуацію. Тому, в першу чергу, ми намагаємося дізнатися, які особливості цієї дитини. І потім відповідний фахівець працює з цією дитиною - медик, інструктор, психолог, спеціальний педагог чи логопед. І ми переконуємо, що це не буде винесено на загальне обговорення.

Ось, зараз в нас в другому класі двоє дітей, які ще з манюсіньких прийшли до нас. Це дві дівчинки, в яких туговухість другого ступеня. Для них потрібна спеціальна апаратура та догляд. Ми пройшли з ними довгий період, щоб цього не було помітно ні в спілкуванні між ними, ні з іншими оточуючими. Вони вчаться, як і всі діти по загальноосвітній програмі і отримують гарні результати. Ми знаємо, що для них є кращим сидіти в центральному рядку для того, щоб краще бачити артикуляцію вчителя, щоб спілкування було ближчім. Ми всі особливі: в когось із зором проблеми, в когось із слуховою системою, але все це нормально, це норма життя в усьому світі. Це наше суспільство відстало від загальних принципів. Зараз ми нарешті поступово самі приходимо до норми.

Для нас це дуже багато щоденної праці, індивідуальної роботи, роботи в колективі. Самі ж батьки, коли приходять до нас в клас запитують: в чому тут проблема?" Проблема, як то кажуть, в мозку. Це стиль сприйняття життя і проблеми від нас залежить.

Якщо ми створимо умови для кожної дитини, то їй тут буде комфортно, і її родині буде добре. Вони захочуть прийти сюди і привести знайомих. Тому ми стали закладом відкритим для родини, хоч нам важче від цього, бо мусимо постійно бути зосередженими.

Яким чином ви залучаєте родину до роботи з навчальним закладом?

Ми для початку запрошуємо батьків, вони знайомляться з групою або з класом. Також влаштовуємо зустрічі з педагогами, як групові, так й індивідуальні. Ознайомлюємося з офіційними медичними показниками, щоб забезпечити медичну безпеку дитини чи це фізичне навантаження, чи це якась особлива дієта потрібна, додаткове освітлення. Тому ніякого страху в батьків, що інші діти здорові чи нездорові не виникає.

У вашому закладі працює ціла група фахівців, що такий догляд. Але проблеми бувають різні. Як вдається забезпечити належний догляд?

В нас дуже сильний як фахівець педіатр Бондаренко Лідія Андріївна. Вона і діагност, і цілитель від Бога, як то кажуть. До неї навіть ми завертаємося з власними проблемами, і вона завжди допоможе. В нас є 2 чудові медсестри, які працюють тут понад 20 років. Для цього експерименту держава пішла нам на зустріч, адже ми маємо в штаті психолога, логопеда і спеціального соціального педагога. А коли ми тільки починали роботу, то про це й мови не було. Я вважаю це здобутком нашого експерименту. Такі умови не кожна школа має. Тільки зараз такі посади з'являються в загальноосвітніх школах.

Старші діти вже свідомо сприймають життя і можуть не тільки відчувати несправедливість чи справедливість, а й можуть це виражати. Яким чином Ви,як психолог, психолог забезпечуєте рівноправ'я? Це ж досить складно, наприклад, пояснити дитині чого її посадили на четверту парту, а іншу,через її потреби, на першу.

Головне пояснення створення мікроклімату. Ми починаємо привчати дитину з малесенького. В нас є правила співжиття, і діти самі їх складають як нам діяти так, щоб всім подобалося. І вчитель має діяти так, як вони хочуть. Якщо якійсь дитині потрібно щось особливе, то вони самі це побачать, тоді ми приймаємо рішення давайте допоможемо, щоб всім було добре. Найголовніше пояснити кожній дитині, що в кожного з нас є внутрішня свобода думок і дій. Вона може бути безмежна, а от зовні проявляється до того моменту, де починається свобода іншої особистості. Кожна дитина це особистість, і доросла людина це особистість. Коли починається повага до внутрішніх потреб іншої людини, тоді все вирішується дуже просто. Головне - це повага, бо любов в них і так закладена, вони й так одне одного люблять.

В нас була ситуація, коли ті дві дівчинки, про яких я згадувала, мали з однаковий діагноз, виховувалися в різних умовах: одна в сім'ї здорових батьків, а інша у мами з татом, що мали проблеми зі слухом. В останньому випадку середовище наклало психологічний негатив на ставлення дитини до життя. Батьки вчили свою донечку,що раз ти не чуєш, то тебе можуть образити і будь готова постояти з себе. Бо колись дано вони вже відчули негативний результат і несвідомо намагалися передати це дитині. І тільки робота з цими батьками дозволила виправити ситуацію та отримати позитивний результат.

А що ви робите, коли дитина має невмотивовану агресивну поведінку чи відчуває образу на оточуючих?

В нас бувають і такі ситуації. І це пов'язано з органічним пошкодженням мозку. Це не від дитини залежить і передбачити таку поведінку досить важко. В такому випадку роботи з родиною недостатньо, і ми звертаємося до спеціалістів. Звичайно, цьому можна запобігти. В такому випадку дуже важливо, коли відбулося включення такої дитини в соціум. Ми мали подібні моменти з аутичними дітьми. Залучення цих дітей було ще в дошкільний період, вони вливалася в навчальний процес і далі гарно навчалися. За ними можна ще спостерігати задуманість, вони можуть ходити наодинці. Проте ці дітки навчаються і працюють в колективі. Але буває, що батьки не хочуть визнавати аутизм, ховаються від проблеми, ховають дитину. Потім приводять її, коли вона доросла, але вже пізно... Хочеться їй допомогти, але не можемо. Така дитина, вже не розуміє, що робить.

Ви якось до такої діяльності долучити інші школи або показати свій досвід в роботі з дітьми з особливими потребами?

Так. Наші викладачі постійно просяться самі на різні семінари та освітні заходи. Вони навіть самі по понеділках між собою обговорюють все те нове, що дізналися. Так іде спільне навчання. Щодо ідеї інклюзивної освіти, то ми зробили навіть презентацію на всеукраїнському рівні.

Окрім цього ми беремо участь не в одному експерименті - "Християнська етика", проект що діє в межах Києва, беремо участь в проектах по логічному мисленню для дошкільнят - "Логіки Світу" . Будь-яке новітнє спрямування, яке приходить, воно завжди викликає бажання включатися в щось нове, що діє поруч. Ми створювали цей заклад як єдиний організм, світ думок, почуттів і дій . Коли дії спрямовані на єдине, то бажаний результат приходить сам по собі.

вівторок, 3 березня 2009 р.

Перепис для ГМО

Влітку українці може нарешті дізнаються, що вони їдять, чим лікуються і фарбуються.
Кабінет міністрів затвердив постанову про порядок реєстрації харчових продуктів, ліків та косметики із генетично модифікованої сировини, яка набуде чинності у червні. Таке рішення є кроком до запровадження маркування продукції, чого вже давно добиваються екологи та захисники прав споживачів.


Реєстрація обмежить вироблення та ввезення продукції, що містить генетично модифіковані організми (ГМО). До цього діяла тільки заборона на ввезення дитячого харчування з генетично модифікованої сировини. Експерти припускають, що на українському ринку від 30 до 40% продуктів, що містять ГМО. Але без реєстрації точну цифру з’ясувати не вдастся. Окрім того, закон про обов’язкове маркування таких продуктів досі не затвердили. Але після створення реєстру ця інформація стане загальнодоступною. Хоча на етикетках позначки про вміст ГМО ще не буде, та все ж дізнатися про це можна буде із сайту Міністерства Охорони Здоров’я (МОЗ), з преси або зробивши відповідний запит.
Реєстрацію буде проводити МОЗ за результатами санітарно-епідемологічної та екологічної експертиз. Проблема в тому, що в Україні є тільки три лабораторії, які можуть провести подібні дослідження. Всі вони розташовані в Києві – в «Укрметртестстандарті», Інституті екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя та Академії сільського господарства.
Експертиза досить дорога і триває декілька днів. Її вартість визначатиме держава. Але раніше один аналіз для такого дослідження коштував близько 400 грн. Експерти лабораторії молекулярно-генетичних досліджень при інституті Укрметртестстандарту запевняють, що процес перевірки ГМО дуже складний та різноплановий. Вона має два аспекти: санітарно-медичний та екологічний. Перший виявляє безпечність для здоров’я, а другий – вплив нового виду на навколишнє середовище.

На першому етапі перевіряють хімічний склад нового продукту. Його порівнюють з уже наявним в природніх умовах зразком. При цьому порівняння ведеться за агрономічними та генетичними параметрами, за будовою організму та його композиційним складом. Перевіряють лише основні компоненти: амінокислоти, вуглеводи, жирні кислоти, вітаміни, макро- та мікроелементи. Але цього недостатньо, тому що незначні компоненти важко виявити. Крім того, потрібно враховувати багато додаткових зовнішніх чинників, таких як клімат та грунти.
Іншою стороною є доведення від супротивного: продукт вважають шкідливим, поки не підтверджено його безпечність. Але доведення цілковитої безпечності неможливе. Якщо продукт узгоджується з основними вимогами безпеки суспільства, його дозволяють, але подальші дослідження не зупиняють.
Важливими етапами є визначення токсичності та алергенності ГМО. При цьому враховують вплив термічної обробки. Адже токсини, алергени та канцерогени можуть утворитися і внаслідок готування їжі.
На сьогодні діють схеми оцінки лише для незначної кількості генетично модифікованих сільськогосподарських культур – сої, ріпаку, цукрового буряка, картоплі, кукурудзи, соняшнику та інших найпоширеніших. Такі тестові системи містять набір реагентів, які здатні визначити ознаки генної модифікації, притаманні конкретному видові. Але кількість ГМО постійно зростає і наявних тест-систем недостатньо. Відповідно підходи для оцінки повинні постійно вдосконалюватися. Деякі лабораторії вже сьогодні використовують нові наукові методи: визначення структури і функцій ДНК, білкового складу та продуктів обміну.
Заключним етапом повноцінного дослідження є перевірка продукту на тваринах. Але і він не дає стовідсоткової гарантії через відмінності із людиною у особливостях травлення та обміну речовин. Звісно, в реальності не завжди використовують всі перелічені методи. Тому експертиза може виявитися не точною.

Серед вимог вступу до СОТ та ЄС маркування продуктів з ГМО є обов’язковим. Європейське законодавство ще серйозніше підійшло до проблеми. Обменження на ГМО діє вже давно, але Європарламент планує знизити дозволений вміст ГМО в продуктах з 0,9% до 0,5%. Тому Україні з її європейськими амбіціями обов’язкове маркування доведеться все-таки ввести.

Мізай Ярослава
Павлова Олена

вівторок, 17 лютого 2009 р.

Семінар№2

1.Написати новину на медичну або соціальну тематику в форматі Інтернету за одним з повідомлень сайтів-джерел наукової інформації або наукового журналу, розмістити її у себе на блозі та дати посилання на неї в коментарях до навчального блогу.

2. Знайти у пресі чи електронних медіа приклади вдалого та невдалого використання статистичної інформації щодо соціальних та медичних питань

3. Знайти у пресі чи електронних медіа приклади інтерв’ю з науковцем. Проаналізувати на своєму блозі та дати посилання на нього у коментарях.

середу, 11 лютого 2009 р.

Семінар№1

1.Знайдіть, в яких університетах світу майбутнім журналістам викладають курс "science journalism"? Які теми висвітлюються у цьому курсі?

UNC SCHOOL OF JOURNALISM AND MASS COMMUNICATION
http://www.jomc.unc.edu/medicaljournalism/
Medical & Science Journalism Program
The Medical and Science Journalism Program at UNC-Chapel Hill is one of the nation's first master's programs of its kind. The Medical and Science Journalism Program teaches the skills needed to work as a practicing medical and science journalist in print and electronic media. Students also gain the knowledge and background necessary to pursue further research in the field. Students have the option of pursuing either a print or electronic journalism concentration.

UBS GRADUATE SCHOOL OF JOURNALISM
http://www.journalism.ubc.ca/about/course_descriptions/
Critical Thinking in Science Journalism
Science journalists cover some of the most momentous events in human history, from the splitting of the uranium atom to the first human heart transplant. Critical Thinking in Science Journalism introduces students to the process of science journalism and other kinds of science writing, and to the many ways they might become involved in advancing public understanding of science, whatever their eventual careers.
The course seeks to develop students’ ability to turn complicated scientific issues into compelling news reports and provide an understanding of how science is done as well as how it affects the future. It takes an inter-disciplinary approach to science, bringing together journalism and science students to share experiences and learn from each other.


THE JOURNALISM SCHOOL OF COLUMBIA UNIVERSITY http://www.journalism.columbia.edu/cs/ContentServer/jrn/1165270052348/page/1165270091558/JRNSimplePage2.htm
Dual-Degree programs

  • Journalism and Law. This joint program of the Journalism School and the School of Law permits students to earn both the Juris Doctor and the Master of Science degree in journalism in seven semesters.
  • Journalism and Business
    The Journalism School and the Business School offer a five semester program leading to the degrees of Master of Science in journalism and Master of Business Administration. Designed for the student who is interested both in media organization and management and in business communications, the dual program requires the completion of 17 courses in the business school curriculum and the M.S. program of two consecutive terms in the Journalism School.
  • Journalism and International and Public Affairs
    The Journalism School and the School of International and Public Affairs offer a program leading to the degrees of Master of Science in Journalism and Master of International Affairs or Master of Public Affairs. A minimum of two years is required for the course work, and the student may spend the first year at either school. In the School of International and Public Affairs, the 30-credit program includes courses in international affairs, economics, statistics and, perhaps, area studies.
  • Earth and Environmental Science Journalism
    The Earth and Environmental Science Journalism program offers a Master of Arts in Earth and Environmental Sciences and a Master of Science in Journalism. This program is co-sponsored by the Journalism School, the Lamont-Doherty Earth Observatory and the Department of Earth and Environmental Sciences. The standard course of study comprises two semesters of course work in science, a science research project and two semesters of course work in journalism.
  • Journalism and Religion
    This program enables qualified candidates to receive two master’s degrees, one from the Journalism School and the other from the Department of Religion, in two years of study. In the first year, students complete the journalism program, including the Covering Religion seminar or a comparable course.

    NYU INSTITUTE OF JOURNALISM SCIENCE, HEALTH AND ENVIRONMENTAL REPORTING (Arthur L.Carter)
    http://www.journalism.nyu.edu/prospectivestudents/coursesofstudy/serp/curriculum.html

    SHERP's customized curriculum is aimed at giving students both the breadth and depth of knowledge they need to be outstanding science, health and environmental journalists. Class work is supplemented by frequent out-of-class reporting assignments and by visits from dozens of prominent guest speakers from the worlds of journalism and science. Some speakers appear as part of SHERP's "Inside/Out" evening lecture series, while others visit during regular classes. (For a partial list of recent guest speakers, see the bottom of this page.) SHERP also hosts special events that attract large audiences of journalists, students and others from throughout the New York region, such as a 2006 forum on how journalists should cover "intelligent design" theory. You can listen to an audio feed from that event, or watch video excerpts from a 2007 symposium on synthetic biology featuring famed genomics pioneer J. Craig Venter and a panel of leading science journalists and policy analysts.
    As you might expect for a program based in New York City, the science journalism capital of the world, SHERP also organizes field trips to places such as Brookhaven National Laboratory, Bell Laboratories, Merck Pharmaceuticals and the New York Times. Some SHERP students attend the annual conference of the American Association for the Advancement of Science or the annual meetings of the National Association of Science Writers, the Society of Environmental Journalists and the Association of Health Care Journalists. (The SHERP faculty includes leaders of all three journalism groups). There are also fellowship opportunities for students to attend other science conferences.
    The program's new student-run webzine, scienceline.org, is also fully integrated into the curriculum. SHERP students assign, report and edit stories for the webzine, which also publishes stories students have produced for class work.
    First Semester (Fall)
  • Writing and Reporting Workshop I (four credits) is "Boot Camp," in which each new class is introduced to the basics of what news is and how it is processed. Initially, students practice writing in-class news stories in proper Associated Press format. Later, they use New York City as a laboratory to gather and report actual news events outside the classroom. The has two purposes: 1) To teach students the rudiments of news gathering and writing under realistic deadline conditions, and 2) To introduce students to the culture of American journalism in its various forms, including the precepts of the First Amendment and the concept of a free press that goes back at least to Milton's Areopagitica of 1644.
    Current Topics in Science, Health and Environmental Journalism (six credits) introduces students to the world of science journalism by looking at scientific topics that are at the cutting-edge of current research and also have profound implications for the way we live. In other words, they are the raw material for great journalism. As students immerse themselves in some challenging areas of current science, they will read the work of highly accomplished researchers and journalists, and will also hear from them directly in class. The goal throughout is be to understand and adopt the processes that the best science journalists use when they cover controversial science. You will learn how journalists interact with scientists, conduct research, organize information and write stories. Just as importantly, students also sharpen their analytical skills by writing almost every week for the SHERP webzine, scienceline.org. Covering an assigned beat, students follow the peer-reviewed journals and other sources to stay on top of the news as it happens.
  • Science Literacy and Numeracy (four credits) aims to give students a historical and literary context for science journalism, and will also introduce them to crucial concepts in statistics, probability and data analysis. The course will be rigorous, with an extensive reading list tracing the development of science journalism and examining the science journalist's role in society. There will also be heavy usage of problem sets and writing assignments aimed at showing students how to recognize "good science" and it's opposite. The course begins with a discussion of the conflict between scientists and non-scientists, and how science journalists are a bridge between the two cultures. Then students explore how society's way of understanding the natural world has changed over the centuries, the modern methods and philosophies of the practice of science, and some issues that affect scientists and scientific journalists that are not dreamt of in those philosophies. A mini-course in numeracy also arms students with the weapons to understand and dissect scientific studies. Using that knowledge, the class then returns to the scientific world to look at how science journalists have plied their craft, and at the pressures they face that make it hard for them to be solid bridges between scientists and non-scientists.
  • Second Semester (Spring)

    • Writing and Reporting Workshop II (four credits) is an introduction to long-form journalism -- profiles, trend pieces, investigative reporting, and stories told using narrative techniques borrowed from fiction. Students learn to hone and refine their topics, and how to structure their work to eliminate the "muddle in the middle" problem that writers so often face with long articles. They participate in a "pitch slam" in which their classmates help critique their story ideas, and they learn to write the kind of compelling query letters that will get them assignments. SHERP's Bench Press program, which sends students into NYU science labs to cover current research for Scienceline and other publications, is an integral part of this class.
    • Environmental Reporting (four credits) trains students to write incisive articles about environmental issues and alerts them to the special problems reporters face covering a beat that is often highly charged and highly politicized. For this reason, the investigative aspects of environmental reporting are emphasized. Specific topics covered include environmental law, risk assessment, nature writing (including Muir, Leopold, Carson and McPhee), advocacy journalism, toxicology, epidemiology and environmental databases. By the end of the course, students can smoothly incorporate all of the elements of a successful environmental story - data analysis, expert opinion, "real people" impact, and descriptive writing - into a finished product that's good enough to be published professionally (and often is). Students produce at least one in-depth, magazine-style story and several shorter pieces.
    • Elective in Journalism (four credits) is an opportunity for SHERP students to explore areas of special interest by taking a course offered elsewhere in the journalism department (or, by special permission, elsewhere in the university). Opportunities include television and radio production, magazine writing, criticism, history of media, investigative reporting, cultural reporting, literary journalism, business reporting, blogging and many others.

    Summer Session

    • Journalistic Judgment (four credits) is SHERP's press ethics class. It emphasizes the special dilemmas and unique ethical decisions that come with covering science, health and environmental news. The First Amendment, censorship (including self-censorship), transparency and ethical decision-making are key topics in this class.
      Multimedia Science Journalism Workshop (four credits) teaches students to combine the skills they learned in previous writing and reporting classes with advanced multimedia storytelling techniques, allowing them to explore stories beyond the boundaries of the printed page. The emphasis is on solid science journalism employing multimedia tools -– not just bells and whistles. Advanced tools for audio, video, and web work are explored, and are utilized to produce full multimedia web packages.


    Third Semester (Fall)

    • Medical Reporting (four credits) provides an in-depth look at many of the most important contemporary topics in the always dynamic field of medical journalism, including the biology of cancer, environment-related illness, epidemiology, and the precepts of sound medical research and peer review. Students write several short pieces on journal reports, medical conferences and community health lectures, and one longer, feature-length piece on a health topic of their choice. Medical researchers and prominent journalists are frequent guest speakers.
    • Science Writing (four credits) is an advanced class that draws on all the skills students have practiced and polished during the previous year. The goal is to give a realistic preview of life as a working science journalist, from finding a story idea to pitching it to surviving the editing process to making sure the final product is accurate, clear and compelling. The class looks at science journalism from the editor's point of view, and also emphasizes the process of popularizing complex scientific and technical information for the mass media. Students produce at least one feature-length story, as well as several shorter pieces. The goal, as ever, is for students to write stories they can pitch to professional publications.

    Fieldwork in Journalism (two credits) consists of an internship, officially taken in the third and final regular semester. (Students may choose to actually serve the internship during the summer, and many do two or even three internships while at SHERP). Students work closely with the SHERP internship coordinator, who helps them prepare their resumes and advises them on internships that fit their interests and aspirations. For more information about SHERP's outstanding internship program, and a list of places where students have interned recently, please go to the SHERP internships/jobs page.


    THE CENTER OF SCIENCE AND MEDICAL JOURNALISM AT BOSTON UNIVERSITY

    http://www.bu.edu/com/jo/science/
    Created in the late 1960s, the Center for Science and Medical Journalism at Boston University is dedicated to improving the quality of science and medical journalism worldwide. We strive to meet this goal by training students and veteran journalists to recognize, investigate, analyze and explain scientific and medical findings and issues, though the following programs:
    Graduate program in science journalism: A career in science and medical journalism offers a unique and rewarding opportunity to explore the cutting edge issues of our times. BU's three semester Master's Degree in Science Journalism program is run by internationally known journalists with unparalled training and experience in this exciting field. The program prepares beginning journalists for careers in science, medical and public health reporting.
    We feature:
    News reporting
    Feature writing
    Magazine writing
    Documentary film making
    Radio broadcasting
    On-line journalism
    Our graduates enter the profession with a strong grounding in research and journalistic and narrative techniques, serving a growing public need for specialized information. They work for the world's major newspapers, magazines, television production companies and radio networks.



    2.Де журналіст, що пише про науку в Україні може знайти інформацію? Знайдіть джерела наукової інформації в Інтернеті. Опублікуйте перелік у себе на блозі та залиште посилання на нього у коментарях до цього посту.

    Інформацфйнф агенства

    http://www.unian.net/ukr/detail/lastnews/

    http://health.unian.net/

    http://www.interfax.ru/society/

    http://www.reuters.com/news/technology

    http://www.reuters.com/news/health

    http://www.reuters.com/news/science

    http://korrespondent.net/tech

    http://novynar.com.ua/

    http://novynar.com.ua/tech

    http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/default.stm

    http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/default.stm

    http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/default.stm

    Міжнародний науковий журнал http://www.nature.com/nature/index.html

    Інтернет- видання з екологічної тематики

    http://www.for-ua.com/

    http://elvisti.com/ecology

    Науково-популярний Інтернет-журнал "Натураліст" (http://proeco. visti.net/naturalist)

    "Зеленый шлюз" (www. zelenyshluz.narod.ru)
    Міжнародний сайт "EnviroLink Network" (http://envirolink.netforchange.com/),
    Партії зелених України (http:// http://www.greenparty.org.ua/)
    суспільно-екологічний Інтернет-проект "EcoLife" (http://www.ecolife.org.ua/)
    "Гуманітарний екологічний журнал" (http://www.ln.com.ua/~kekz/human.htm)
    "Факты и комментарии" (http://www.facts.kiev.ua/).
    республіканської незалежної громадсько-політичної газети "Крымская правда" (http://www.kp.crimea.ua/)

    Журнал "Химия и химики" http://chemistryandchemists.narod.ru/

    Науково-популярний журнал "Краєзнавство"
    http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/kraeznavstvo/index.html

    http://naukainform.kpi.ua/default.aspx

    Інтернет-видання з медичної тематики

    Спеціалізовані Медичні видання
    http://www.likar.info/

    Український кардіологічний портал
    http://www.ukrcardio.org/

    Наукові Установи
    Iнститут кардіології імені М. Д. Стражеска Академії Медичних Наук України http://straghesko.kiev.ua/

    Електронні версії періодичних видань

    Електронна версія “Українського кардіологічного журналу” (http://www.rql.kiev.ua/cardio_j/index.htm)

    Сайт журналу “Медицина світу”
    http://www.msvitu.lviv.ua/journal/kardiol.html#1

    Електронна версія газети “Здоров’я України”
    http://www.health-ua.com/


    Сайти громадських організацій та лікувальних закладів


    Журнал "Медицина Світу http://www.msvitu.lviv.ua/journal/kardiol.html#1

    Сайт Центру амбулаторної кардіології (http://www.sfult.org.ua/webcardio)

    Сайт академіка М.М. Амосова (http://www.icfcst.kiev.ua/amosov/)
    http://www.icfcst.kiev.ua/amosov/amosov_r.html

    Інтернет-видання з технічної тематики:
    Новини науки і технологій http://news-it.com.ua/

    Международная общественная организация «Наука и техника» http://n-t.ru/

    Пошуковий каталог MavicaNET http://www.mavicanet.com/directory/rus/898.html

    Національна академія наук України http://www.nas.gov.ua/Pages/default.aspx


    3.Оберіть будь-яку статтю на наукову тематику, яка, на Вашу думку, містить помилки. Проаналізуйте її письмово у себе на блозі (не забудьте зробити гіперлінк на оригінальний варіант статті) та залиште посилання у коментарях.
    http://novynar.com.ua/tech/53922
    наука та здоров'я
    NASA випробували новий марсохід
    Сьогодні, 5 лютого 2009
    Інженери NASA і студенти з Каліфорнійського технологічного інституту випробували новий марсохід, здатний рухатися по пересіченій місцевості. Про це повідомляється в прес-релізі на сайті Лабораторії реактивного руху - JPL
    Новий апарат оснащений Axel мінімумом рухомих частин: на циліндричній основі пристрою розташовується всього три мотора - два з них контролюють рух коліс, а один відповідає за стан в просторі перпендикулярного основі важеля. У стандартних ж марсоходів на кожне колесо доводиться по мотору. Марсохід також оснащений системою бездротового зв'язку і парою камер, розташованих на циліндричній основі. Завдяки здатності основи обертатися камери можуть переміщатися по вертикалі на 360 градусів. Крім того, на кінці важеля дослідники планують встановити ківш для забору зразків ґрунту. Як заявляють розробники, новий марсохід здатний долати найскладніші перешкоди. Він також може бути оснащений надувними колесами, які пом’якшать посадку під час майбутньої місії. Пересування по пересіченій місцевості - одна з проблем, з якою стикаються інженери, які проектують сучасні марсоходи. Наприклад, марсохід Opportunity, що працює в даний час на Червоній планеті, за час своєї місії застрявав вже кілька разів. Нагадаємо, раніше NASA відклало перший запуск шатла в 2009 році.
    Пишіть нам Copyright © 2000 - 2009 "Bigmir-Internet". Всi права захищено законодавством України.


    В цій замітці досить помітно, що автор прагнув дотриматися новинної форми подачі матеріалу та наукового стилю, проте втратив головне – цікаво і зрозуміло розкрити тему для пересічного читача.
    Враховуючи, що повідомлення має новинний характер, журналіст повинен був звернути увагу на використання наукових термінів в тексті. Надмірна кількість термінів несе зайве навантаження на сприйняття, що затушовує основне повідомлення. Такі терміни „пересічна поверхня” варто було роз’яснити в „тілі” замітки. Слово повторюється двічі, але не несе чіткого розуміння, чому так важливий рух марсоходу по такому типу поверхонь.
    В тексті надано уваги детальному та сухому опису технічних параметрів нового винаходу. Але краще б автор пояснив, яка місія та переваги цього приладу і в чому його важливість для людства або науки. Про цей аспект можна було повідомити (натякнути) ще в ліді новини. Таким чином читач одразу зацікавився повідомленням.
    Автор в кінці новини за класичною схемою згадує про попередні досягнення NASA: „Пересування по пересіченій місцевості - одна з проблем, з якою стикаються інженери, які проектують сучасні марсоходи. Наприклад, марсохід Opportunity, що працює в даний час на Червоній планеті, за час своєї місії застрявав вже кілька разів. Нагадаємо, раніше NASA відклало перший запуск шатла в 2009 році. ”Останнє речення варто було б згадати, коли пояснювали проблему, з якою зіткнулися винахідники при проектування марсоходів. Таким чином журналіст зміг би витримати хронологію і логіку всередині тексту.