1.Написати новину на медичну або соціальну тематику в форматі Інтернету за одним з повідомлень сайтів-джерел наукової інформації або наукового журналу, розмістити її у себе на блозі та дати посилання на неї в коментарях до навчального блогу.
2. Знайти у пресі чи електронних медіа приклади вдалого та невдалого використання статистичної інформації щодо соціальних та медичних питань
3. Знайти у пресі чи електронних медіа приклади інтерв’ю з науковцем. Проаналізувати на своєму блозі та дати посилання на нього у коментарях.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Публікації
2. Невдале використання статистичних даних: http://media.mabila.ua/ua/news/2008/12/25/13267.html
ВідповістиВидалитиСТАТИСТИКА ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНОГО ІНТЕРНЕТУ (WAP) В УКРАЇНІ (25.12.2008)
Сайт, на якому розміщується новина, має вузьку авдиторію - людей, що цікавляться технологіями в сфері мобільного зв’язку. Серед них можуть бути, як оператори, так і користувачі послуг. Тому варто зважати на стиль та форму подачі матеріалу. Якщо ця замітка є публікацією дослідження, то вона має бути максимально зрозумілою для всіх читачів.
В цій новині журналіст допустив ряд суттєвих помилок, що завадило достовірно та професійно подати статистику, отриману з Київського міжнародного інституту соціології.
Замітка знаходиться в рубриці "Новини", відповідно форма викладу має бути новинною. Якщо це новина про вражаюче дослідження, то в ліді потрібно було зазначити не тільки, хто провів дослідження, і його результат ( бажано, щоб це був короткий висновок з дослідження). Похибку дослідження варто зазначити в тілі замітки.
Щодо основної частини статті, то варто також зауважити, що журналіст не вказав замовника статті. Очевидно, що це не сфера зацікавленості КМІСу : такі дослідження інститут виконує на замовлення. Отже, повідомлення було замовлене зацікавленою установою. (Про це можна було також повідомити вкінці статті.)
Позитивно, що автор використав інфографіку, але форма репрезентації даних неправильна. Кругова діаграма застовоується тільки для відсоткової подачі даних. Відсотків не зазначено (які б вони „приблизно рівні” не були). Та й цікавіше б було показати мапу України з позначками у відсотках по частинах країни. Речення „Для півдня та заходу важливою є проблема високої ціни на дану послугу ” В інфографіці воно не несе додаткової інформації.
Автор не пояснив, чому відібрали 700 респондентів. Якщо це дослідження загальнонаціональне, то такої кількості опитуваних недостатньо. Та і, за яким принципом відібрали 110 насалених пунктів. (Це великі міста? Села? Райцентри?)
Далі мова іде про дослідження серед чоловіків та жінок. Нічого окрім посмішки ці дані не дадуть для читача. Використання інтернету аж ніяк не залежить від статі людини. Особливо, якщо мета такого дослідження передбачає дізнатися тенденцію у використанні WAP –технологій та сторони на які мають звернути увагу оператори та провайдери.
Далі автор пише про дані отримані від чоловіків та жінок на питання „Що саме ви переглядаєте?”. Якщо навіть дослідникам і хотілося показати різницю вподобань між чоловіками та жінками, то висновки отримані з даних ніби взяті зі стелі…” На запитання «Що саме ви переглядаєте?» чоловіча частина опитаних відповідала: розваги й ігри - 49%, новини й статті - 36%, погода, спілкування, форуми - близько 23%, акції, розиграші - 9%. З'ясувалося, що з віком зростає інтерес до новин й аналітики, а до розваг і спілкування вгасає.”
Друге запитання „Чому не преглядаєте?” автор вирішив подати у вигляді інфографіки, але без анілізу. Автор знову неправильно подає графік. Не вказано кого з опитуваних ці дані стосуються. Підпис „проблема ціни найгостріше турбує групу віком 18-25 років – 21,4%” взагалі нічого не показує. Відсоток від кого? Потрібно вказати, що це відсоток від загальної кількості респондентів.
В новині не завадило показати тенденції (збільшення чи зменшення) популярності мобільного інтернету серед користувачів за кілька років. Правильно графічно та описово подати зміни, щодо вподобань користувачів. Дати ґрунтовний аналіз, чому так відбувається.
І показати перспективи цього типу інтернету. Також показати, що є перешкодами для використання такого засобу комунікаці. Такі дані можна подати і за рік.
Варто було провести додаткову розвідку по подібних дослідженнях. Вказати джерелах і дати оцінку тенденцій в загалом по Україні. Також варто було подивитися на думки експертів-аналітиків і подати як цитати.
Висновок, що зробив журналіст, показує його суб’єктивне ставлення і звучить як рекомендація. Цього варто уникати. Узагальнення правильно проаналізованих даних і буде досить об’єктивним висновком.
Опублікований матеріал не є новиною і не несе важливої інформації.
Вдале використання статистичних даних:
http://www.vz.kiev.ua/med/43-05/10.shtml
„ОБСТЕЖЕННЯ НА ГЕЛЬМІНТИ МАЄ БУТИ ОБОВ'ЯЗКОВИМ, ЯК І ФЛЮОРОГРАФІЯ
КИШКОВІ ГЕЛЬМІНТОЗИ - НА ДРУГОМУ МІСЦІ ПІСЛЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ!”
В статті досить багато статистичних даних, але всі наведені числа описують ситуацію в країні. Автори використовують дані для порівняння по роках. Також роблять посилання на джерела інформації.
Досить зрозумілими є приклади подані у відсотках: якщо вказується відсоток, то і зазначається загальна кількість. В цій статті вдало проаналізовано статистику, тому можна не робити графічні ілюстрації. Словесний аналіз допомагає читачу легше сприймати дані.
(Але варто зауважити, що на сайті не вказана дата виходу самої публікації)
3.http://www.fegi.ru/ecology/life_interview/hrist_int.htm
ВідповістиВидалитиИнтервью с Надеждой Константиновной Христофоровой
(«Дальневосточный ученый», №24 за 1998 рік.)
Інтерв’ю з науковцем-екологом Надією Христофоровою, опубліковане на сайті „Экология Приморья”, є досить цікавим діалогом. Проте журналіст в цій роботі допустив кілька суттєвих помилок.
В цьому випадку варто було дати заголовок для інтерв’ю, а не просто назвати ім’я співбесідника. Навіть якщо це просто інтерв’ю з особистістю все ж варто давати креативніший заголовок, інакше це буде нецікаво для читача. В заголовок краще виносити основне питання розмови. Потім, як це і зробив автор, зазначити, з ким ця розмова відбуватиметься. Можна додати кілька речень про яскраві моменти з наукової біографії співрозмовника, особливо, що стосується теми (біографію можна подавати як довідку і в кінці інтерв’ю ).
В ліді автор, за класикою цього жанру, розкриває тему розмови , її актуальність та дає зрозуміти, чому обрав для розмови саме таку особистість. Тут згадується „ДВГУ”, але абревіатуру краще було розшифрувати, оскільки не всім відомо, що це за навчальний заклад.
Перше запитання досить цікаве, коротке і відображає обізнаність журналіста в темі. З кожним наступним запитанням помітно, що журналіст веде діалог розкриває різні грані одного питання. Він задає короткі змістовні запитання та уточнює деталі. Журналіст також показує свою зацікавленість в розмові. В цей же час запитання не громіздкі і не виходять за рамки обговорення – актуальності створення нової екологічної спеціальності та досліджень здійснених екологами.
Коли науковець заговорила про нові методики розроблені на кафедрі, журналіст підхопив тон розмови і перейшов в площину досліджень пророблених кафедрою. Задає іноді банальні запитання „- А какие еще у нас "больные" вопросы?” Але це тільки прийом, адже в певні моменти інтерв’ю не варто забувати, що розмова це пошук цікавих сторін в співрозмовнику. Після цього журналіст показує, що все ж знає про певні аспекти екологічних проблем. Також піднімає важливі для людей питтаня, питання трішки відсторонені від теми, але все ж підкріплюють важливість екології.
Автор знову вдається до перепитувань базуючись на раніше почуту інформацію „Верно ли, что загрязнение часто необратимо? Есть ли в окрестностях нашего города "мертвые" зоны? Цей пийом додає загостреності і цікавості розмові.
На завершення знову запитання, хоч трішки банальні, але вони не звучать занадто сухо в контексті розмови. „Вот если бы вы стали всесильной, что бы вы предприняли?”,- очевидно, тут журналіст апелює до фахівця-еколога, а не до простої людини. І логічно, останнє, про що міг запитати журналіст – це про плани подальшої роботи, таким чином повертає співрозмовника максимально близько до теми.
На завершення діалогу автор використав переказ частини відповіді науковця як невелику відводку і певне узагальнення. Ще й до всього використав свої літературні та історичні знання.
За матеріалами сайту ВВС NEWS від 15 лютого 2009 року http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/7888042.stm та сайту Cencer Search UK від 15 лютого 2009 року http://info.cancerresearchuk.org/news/archive/pressreleases/2009/february/immune-danger-receptor-found
ВідповістиВидалитиЗнайдено „небезпечний рецептор”
Британські науковці відкрили „небезпечний рецептор”, що може стимулювати імунітет боротися проти раку, повідомляє ВВС.
Відмирання клітин є цілком нормальним явищем для здорового функціонування тканин. Певний тип рецепторів, які вчені назвали „ небезпечними ” або DNGR-1, можуть вловлювати ознаки відмирання клітин в результаті травм або пухлин.
Як зауважив керівник досліджень, доктор Каетано Рейс е Соуза " Виявдення „небезпеки” може пояснити ті випадки, коли пухлина ініціює імунну реакцію проти себе”.
Ракові пухлини містять тригерні клітини, що не дозволяють організму боротися з недугою та підживлюють її за рахунок крові. Але, як запевняють вчені, їхню знахідку можна використати в боротьбі з цими клітинами.
Це відкриття стало здобутком п’ятнадцяти років досліджень Британського Центру Досліджень Раку Лондонського інституту. В майбутньому ці результати можуть бути використані для лікування раку.